Семінар вчителів хімії, біології Виноградівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Всі матеріали семінару за посиланням: http://dfiles.ru/files/560rohqh4

Сучасний урок у контексті компетентнісного підходу

Урок – дзеркало загальної педагогічної культури вчителя,

мірило його інтелектуального багатства, показник його

світогляду, ерудиції.

До хорошого уроку вчитель готується все життя.

В. Сухомлинський

Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями.

Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Це вимагає певного підвищення професійної майстерності вчителя, доозброєння його новими знаннями, сучасними компетенціями, методами і технологіями, які б дозволили йому пере­будувати навчально-виховний процес відповідно до нових вимог і підходів.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в Державних стандартах освіти, його реалізовано в «Критеріях навчальних досягнень».

Під поняттям компетентнісний підхідрозуміють спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових (базових, основних, надпредметних) іпредметних компетентностей особистості.

Які основні складові компетентності?

По-перше, знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної діяльності.

По-друге, уміння використовувати це знання у конкретній ситуації; розуміння, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний.

По-третє, адекватне оцінювання - себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.

Виокремлюють трьохрівневу ієрархію компетентностей.

Предметні – формуються засобами навчальних предметів.

Міжпредметні – належать до групи предметів або освітніх галузей.

Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів – знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.

Найбільш універсальними є ключові компетентності, які формуються засобами міжпредметного і предметного змісту. Керуючись українськими офіційними освітянськими документами, зокрема Державним стандартом, серед основних груп ключових компетентностей названі: соціальні, комунікативні, загальнокультурні (полікультурні), інформаційно-комунікаційні, предметні (галузеві), міжпредметні, громадянські, здоров’язбережувальні, проектно-технологічні. (Саморозвитку й самоосвіти, продуктивної творчості.)

Готуючись до уроку такого типу та виконуючи всі вищезазначені вимоги, в учнів формують та розвивають наступні компетентності:

• інформаційну - використання різних джерел інформації, аналіз інформації, розуміння та усвідомлення інформації, вміння переробляти інформацію для отримання певного продукту, вміння користуватися новими інформаційними технологіями;

• загальнокультурну (полікультурну) - повага до чужої праці, формування загальнолюдських цінностей, забезпечення розширення кругозору та підвищення культурного рівня учнів, вплив освітнього середовища на розвиток учнів;

• комунікативну - обговорення проблеми, формування власної точки зору, вміння доводити власну позицію, розвиток культури мовлення, вміння презентувати свій продукт, адекватне ставлення до критики;

• соціальну - забезпечення співробітництва, здійснення роботи в команді, усвідомлення власного внеску у спільну роботу, формування адекватної оцінки і самооцінки, вміння використовувати власний досвід;

громадянську- орієнтування в проблемах сучасного суспільного життя; використовувати технології захисту інтересів, прав, свобод своїх та інших громадян, виконання громадянських обов’язків громадянина України; використовувати способи діяльності й моделі поведінки відповідно чинного законадавства України; робити свідомий вибір враховуючи інтереси й поьреби громадян, суспільства та держави;

проектно-технологічну – складати, здійснювати й оцінювати проекти, плани своєї та підприємницької діяльності у майбутньому; розробляти прості моделі дій та прийняття економічно й екологічно обґрунтованих рішень у динамічному світі; презентувати та поширювати інформацію про результати(продукти) власної діяльності та діяльності колективу тощо.

Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами до навчання, як особистісно орієнтований (оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі для «всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти);

діяльнісний (тому що може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій).

Сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, має вирішувати ряд завдань. Це зокрема:

підвищення рівня мотивації учнів;

використання суб’єктивного досвіду набутого учнями;

ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на практиці;

формування у учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;

здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;

підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;

створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;

наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання;

формування моральних цінностей особистості;

розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;

створення ситуації успіху.

Педагог зобов'язаний па уроці дотримуватися цілого ряду ви­мог.

Проаналізуємо основні вимоги кожної групи.

Вимоги до структури уроку включають:

чітко визначені цілі та завдання уроку;

визначення типу уроку, органічний зв'язок всіх частин уроку;

зв'язок уроку з попереднім уроком і закласти перспективу на наступний урок;

вибір оптимальних, виходячи із цілей і завдань уроку, методів вивчення і закріплення нового матеріалу;

оптимальність домашнього завдання (форма, обсяг, запис у щоденнику, облік індивідуальних особливостей і т. д.).

Вимоги до підготовки та організації уроку припускають:

підготовку та використання демонстраційного і роздавального матеріалу;

можливість для учнів одержувати частину завдань самостійно під керівництвом педагога;

використовувати контроль і самоконтроль учнів у процесі ви­конання навчальних завдань; перевірку і самоперевірку після виконання ними завдання;

4) при підготовці виділити складні моменти пової теми, проду­мати методику їхнього пояснення.

Вимоги до змісту уроку і процесу навчання включають:

1)урок повинен сприяти розвитку пізнавальних процесів в учнів (сприйняттю, пам'яті, уваги, мислення, мовлення);

формувати якості особистості школярів (дисциплінованість, акуратність, ініціативність і т. д.);

урок повинен сприяти мотиву позитивного відношення учнів до навчання.

Вимоги до техніки проведення уроку припускають:

певний ритм і темп уроку оптимальний для учнів класу;

сприятливий психологічний клімат на уроці (взаємна добро­зичливість, готовність учителя прийти па допомогу учневі і т. д.);

взаємне співробітництво вчителя й учнів, педагогічний такт;

використання різних видів діяльності учнів, підтримувати інтерес до уроку.

Підготувати і провести такий урок нелегко, Потрібно відповідально ставитися до своїх обов’язків, але найбільше – вийти на сучасний рівень педагогічного мислення. Реалізація прагнення провести завтрашній урок краще за сьогоднішній розпочинається з його підготовки. Учитель має володіти добре розвиненими навичками моделювання, проектування, конструювання уроку:

Моделювання

Створення умовної моделі уроку:

Чітке визначення місця уроку і в змістовому, і в методичному аспектах у межах навчального курсу, розділу, теми;

формулювання загальної мети вивчення матеріалу;

вибір педагогічних методів, прийомів, технологій, використання яких забезпечить досягнення поставленої мети найбільш раціональним шляхом

Конструювання

Створення конструктора (конспекту) уроку:

Чітке формулювання мети, завдань, типу, форми проведення уроку;

конкретизація методів, прийомів;

запис дій учителя та передбачення дій учнів;

раціональний розподіл часу;

виділення структурних елементів навчальної діяльності

Проектування

Створення структури педагогічного процесу:

Визначення виховних і розвивальних завдань;

прогнозування результатів;

опрацювання змістової частини матеріалу;

визначення методів, прийомів роботи;

прогнозування навчальних та загальних компетентностей, які формуються на уроці

Проаналізуємо етапи (модулі) конструювання вчителем уроку з точки зору компетентнісного підходу.

Модуль вступного повторення

Мета:

Визначити рівень попередньої підготовленості учнів, що стосується теми.

Актуалізувати знання, що потрібні для введення нового матеріалу. Активізувати мислення учнів.

Методи: фронтальна бесіда, усне опитування, робота зі схемами, рисунками, метод прогнозування, робота з текстом підручника, самоперевірка за зразком тощо.

Прийоми: «Інтрига», «Дивуй!», «Фантастична добавка», «Відстрочена загадка», заповнення кросвордів, «Альтернатива», «Світлофор», «Мозковий штурм», «Асоціація», «Зайве слово», «Назви відповідь», «Пошук загального», «Групування слів», «Лото», «Зашифровки», «Незакінчені речення» тощо.

Форми навчання: індивідуальні, парні, групові, фронтальні.

Засоби: диктанти, тести,ТЗН, навчальні та наочні посібники, підручник, таблиці, моделі тощо.

Модуль вивчення нового матеріалу

Мета:

Допомогти учням засвоїти факти та основні ідеї.

Забезпечити якість вивчення нового матеріалу.

Формувати вміння виділяти головне, актуалізувати, конспектувати, порівнювати, зіставляти.

Забезпечити диференційований підхід.

Встановити зв'язки між засвоєними та новими знаннями.

Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, інформаційну, загальнокультурну, соціально-трудову, уміння вчитися.

Методи: пояснення, коментоване читання тексту підручника, проблемна лекція, семінар-практикум, фронтальна бесіда, дискусія, робота з книгою, посібниками, схемами, таблицями, рисунками, моделями, демонстрація презентацій.

Прийоми: «Асоціації», «Мозкова атака», створення проблемної ситуації, використання яскравих афоризмів, порівнянь, образів, «Знаємо — бажаємо дізнатися — дізналися», «Моделі, що ожили», «Снігова грудка», «Ажурна пилка», «Акваріум», «Броунівський рух», «Два-чотири — всі разом», «Навчаючи — учусь», «Павучки», «Місткий кошик» тощо.

Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, колективна, фронтальна.

Засоби: ТЗН, підручники, посібники, довідники, Іnternet, інформаційні таблички, роздавальний матеріал, таблиці, моделі тощо.

Модуль практики

Мета:

Формувати вміння практичного застосування знань, умінь і навичок. Формувати й удосконалювати вміння й навички у стандартах прямого й успішного руху до накресленої мети.

Забезпечити ситуацію вибору.

Формувати вміння розвязувати типові завдання, формувати творчі вміння.

Переносити знання і способи діяльності, життєвого досвіду в нову ситуацію.

Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, інформаційну, загальнокультурну, соціально-трудову, уміння вчитися.

Методи: практичні роботи, розв’язування завдань за зразком, метод коментування, робота з підручником та різними джерелами інформації.

Прийоми: «Асоціативний ряд», «Синтез думок», «Альтернатива», «Коментування», «Навчаючи – учусь», «Карусель», «Поєдинок»,»Інтелектуальний тир», змагання тощо.

Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, колективна, фронтальна.

Засоби: ТЗН, математичні диктанти, тести, навчальні та наочні посібники, роздавальний матеріал, схеми тощо.

Модуль спостереження і діагностики

Мета:

Організувати і підтримати безперервний зворотний звязок.

Одержати своєчасну інформацію про успішність просування у навчанні всіх учнів.

Спостерігати за процессом засвоєння та застосування знань, умінь і навичок.

Здійснювати моніторинг навчальних досягнень учнів.

Формувати на кожного учня «дос’є» (залучаючи комп’ютер), до якого тільки він та вчитель мають доступ.

Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, загальнокультурну.

Методи: спостереження, дискусія, створення проблемної ситуації тощо.

Прийоми: «Світлофор настрою», «Зворотний зв'язок», «Релаксаційні вправи», рефлексія тощо.

Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.

Засоби: ТЗН, завдання для моніторингу рівня знань, навчальні та наочні посібники тощо.

Модуль домашньої роботи

Мета:

Удосконалити, узагальнити, систематизувати знання, вміння та навички.

Розвивати самостійність та творче мислення.

Формувати вміння самостійно засвоювати окремі питання навчального матеріалу.

Формувати групи компетентностей: інформаційну, уміння вчитися, соціально-трудову.

Методи: виконання вправ, письмових і графічних робіт, підготовка рефератів, доповідей, самоперевірка, індивідуальне опитування, фронтальна бесіда, робота з підручником, довідниками, додатковою літературою, використання Іnternet тощо.

(залучення консультантів, якість виконання д/з за допомогою звірки зі зразками, усний коментар, самостійна робота, що аналогічна до домашньої).

Прийоми: «Інтелектуальна розминка», «Одне завдання на двох», «Вірю - не вірю», «Так – ні», «Знайди помилку», «Вибери сам», «Ярмарок – подорож», «Заздалегідь», «Творче завдання», бліцопитування ланцюжком, тощо.

Форми навчання: індивідуальна, парна, групова.

Засоби: навчальні та наочні посібники, довідкова література, Іnternet , інформаційні таблички тощо.

Модуль узагальнення і систематизації

Мета:

Узагальнити і систематизувати знання, уміння і навички.

Установити загальні звязки в матеріалі, що дозволяє побачити учням тему (розділ) в цілому.

Формувати вміння застосовувати набуті знання під час розвязування задач різного рівня складності.

Формувати потребу до постійної самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, загальнокультурну.

Методи: порівняння, узагальнення, усна розповідь, бесіда, вступні, оглядові, пошукові семінари, дебати, конференції тощо.

Прийоми: «Письмовий звіт», «Шпаргалка», «Пошта», «Перепишу параграф по-своєму», «Я – вчитель», «Інтелектуальне лото», «Ділова гра», «Аукціон ідей», «Творча робота», «Учені та їхні відкриття», «Фантастичні фігури» тощо.

Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.

Засоби: ТЗН, навчальні та наочні посібники, інформаційні картки, тести тощо.

Модуль психологічного супроводу

Мета:

Врахувати психофізіологічні особливості учнів. Розвивати пізнавальні процеси (пам'ять, увагу, сприймання, мислення, мовлення, уяву тощо) та математичні здібності учнів. Формувати пізнавальний інтерес.

Створити позитивно-емоційний настрій і психологічно комфортні умови.

Сприяти позитивному відношенню учнів до навчання.

Методи: інтерактивні, ігрові, релаксаційні тощо.

Прийоми: «Світлофор настрою», «Навіювання», «Відстрочена відгадка», «Бліц-опитування», «Релаксаційні вправи», «Зворотний зв'язок» тощо.

Форми навчання: індивідуальні, парні, групові, фронтальні, колективні.

Засоби: ТЗН, інформаційні таблички тощо.

З точки зору компетентнісного підходу можна розглянути види діяльності учнів.

Дивись далі

Прийоми: «Письмовий звіт», «Шпаргалка», «Пошта», «Перепишу параграф по-своєму», «Я – вчитель», «Інтелектуальне лото», «Ділова гра», «Аукціон ідей», «Творча робота», «Учені та їхні відкриття», «Фантастичні фігури» тощо.

Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.

Засоби: ТЗН, навчальні та наочні посібники, інформаційні картки, тести тощо.

Модуль психологічного супроводу

Мета:

Врахувати психофізіологічні особливості учнів. Розвивати пізнавальні процеси (пам'ять, увагу, сприймання, мислення, мовлення, уяву тощо) та математичні здібності учнів. Формувати пізнавальний інтерес.

Створити позитивно-емоційний настрій і психологічно комфортні умови.

Сприяти позитивному відношенню учнів до навчання.

Методи: інтерактивні, ігрові, релаксаційні тощо.

Прийоми: «Світлофор настрою», «Навіювання», «Відстрочена відгадка», «Бліц-опитування», «Релаксаційні вправи», «Зворотний зв'язок» тощо.

Форми навчання: індивідуальні, парні, групові, фронтальні, колективні.

Засоби: ТЗН, інформаційні таблички тощо.

Прийоми: «Письмовий звіт», «Шпаргалка», «Пошта», «Перепишу параграф по-своєму», «Я – вчитель», «Інтелектуальне лото», «Ділова гра», «Аукціон ідей», «Творча робота», «Учені та їхні відкриття», «Фантастичні фігури» тощо.

Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.

Засоби: ТЗН, навчальні та наочні посібники, інформаційні картки, тести тощо.

Модуль психологічного супроводу

Мета:

Врахувати психофізіологічні особливості учнів. Розвивати пізнавальні процеси (пам'ять, увагу, сприймання, мислення, мовлення, уяву тощо) та математичні здібності учнів. Формувати пізнавальний інтерес.

Наскрізні Ключові компетентності

Види діяльності

Уміння вчитися

o Написання учнями повідомлень, рефератів, самостій­них творчих робіт.

o Використання випереджальних завдань , що передба­чають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів.

o Залучення учнів до творчих виставок .

o Залучення учнів до роботи в МАН.

o Консультування учнів з питань самоосвіти .

o Організація інтелектуальних конкурсів, ігор, предмет­них тижнів, які передбачають самостійне опануван­ня учнями певних питань та їх самоосвітню діяль­ність.

o Використання інтенсивних завдань з предмету, які пе­редбачають пояснення учнями певних питань.

o Використання навчальних програм з метою самоосвіти учнів.

o Залучення учнів до роботи консультантами, що підтри­мує їх самоосвітній тонус.

o Забезпечення високого наукового рівня викладання предмета.

o Створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя.

o Розв'язування задач та прикладів різними способами, використання задач підвищеної складності.

o Складання та розв'язування учнями тестів, задач, кросвордів тощо.

o Залучення учнів до участі в конкурсах „ Кенгуру " ,

„ Золотий ключик ", „ Левеня " тощо.

o Залучення учнів до участі в олімпіадах, МАН , у роботі заочних фізико-математичних шкіл.

Інформаційна компетентність

o Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання предмета.

o Стимулювання учнів до використання додаткової ін­формації.

o Активна співпраця з кабінетом інформатики щодо ви­користання навчальних програм з предмета.

o Використання малюнків, таблиць, схем, як джерел інформації, та передбачення складання схем, таблиць, планів, опорних конспектів, як результату роботи учнів з інформацією.

o Випуск шкільних газет, створення інформаційних сторінок у класних куточках.

Загально-

культурна (комунікативна) компетентність

o Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору.

o Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог.

o Використання усних та письмових рецензій на відпо­відь, доповнень та зауважень до неї .

o Удосконалення вмінь дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

o Застосування взаємоопитування та взаємоперевірки з можливим подальшим коментуванням.

o Організація групової роботи .

o Проведення нестандартних уроків, уроків-змагань, КВК.

o Підготовка учнями нестандартних запитань однокласникам .

o Стимулювання спілкування учнів з ровесниками та дорослими з метою підвищення рівня навчальних досягнень та ерудиції учнів.

o Використання інформації з історії від­криттів.

o Використання художньої літератури в процесі викла­дання предмета.

o Розв'язання задач історико-культурного змісту.

o Розв'язання задач екологічного змісту.

o Характеристика внеску в науку вчених різних націо­нальностей.

o Наголошення на внесок в розвиток науки українських вчених.

o Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних людей.

Соціально-трудова компетентність

o Вибір учителем завдань, які передбачають для учнів самостійний пошук розв'язку.

o Надання учням можливості обрання варіанту завдання чи шляху розв'язання задач.

o Використання самооцінки та взаємооцінки учнів.

o Розв’язування задач різними способами та визначення раціонального шляху розв'язування.

o Залучення дітей до роботи в групах. Обов'язкова умова - врахування індивідуальних можливостей школярів. Завдання мають бути якщо не індивідуальними, то хоча б різнорівневими .

o Надання учням можливості виявлення ініціативи.

o Практикування доручень учням ( наприклад : „ відпо­відальний за наочність” , „ консультант ” тощо).

o Планування виховних заходів та заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна активна діяльність учнів.

o Залучення дітей до самоврядування .

Здоров’язбережу-вальна компетентність

o Складання та розв’язування задач валеологічного змісту.

o Складання та розв’язування кросвордів із зашифрованими назвами лікарських рослин (після чого учні одержують завдання додому знайти способи їх застосування).

o Проведення хвилинок «Мовою чисел», усного рахунку із завданнями валеологічного змісту.

Вимоги, що визначаються компетентністю

Можливості, що відкриває компетентнісний підхід

Соціальна компетентність

Вміння робити вибір.

Вміння приймати рішення.

Вміння брати відповідальність.

Вміння безконфліктно співіснувати.

Забезпечення власної активності учня (activity - діяльність).

Стимулювання пізнавальної активності учнів. Опора на діяльність учня.

Забезпечення співробітництва.

Здійснення роботи в команді.

Орієнтація на конкретний продукт. Забезпечення мотивації діяльності (те, що я роблю, є корисним).

Усвідомлення власного внеску у спільну роботу. Розв'язання проблем.

Пошук шляхів реалізації проекту.

Встановлення причинно-наслідкових зв'язків. Формування адекватної оцінки й самооцінки. Вміння використовувати власний досвід. Адаптація до змін.

Розвиток здібностей та обдарованості учнів та підвищення через це їх соціального статусу

Загальнокультурна (комунікативна) компетентність

Оволодіння досягненнями культури.

Розуміння інших людей, їх індивідуальності, їх відмінностей за національними, культурними, релігійними та іншими ознаками.

Розробка проектів культурологічної спрямованості.

Забезпечення розширення кругозору та підвищення культурного рівня учнів.

Здійснення роботи в команді, забезпечення взаємодії учнів.

Усвідомлення ролі й впливу предмета на розвиток культури.

Оцінювання творів літератури та мистецтва. Визначення ставлення до власної діяльності та діяльності інших людей.

Повага до чужої праці.

Вміння спілкуватися усно, писемно, рідною та іноземними мовами

Обговорення проблем.

Формування власної точки зору.

Вміння доводити власну позицію.

Розвиток культури мовлення.

Вміння презентувати свій продукт.

Можливість для безпосереднього спілкування. Адекватне ставлення до критики.

Стимулювання критичного ставлення до себе. Вміння адаптуватися в мовному середовищі.

Формування загальнолюдських цінностей.

Творча компетентність

Готовність та потреба у творчості.

Вміння побачити та сформулювати проблему.

Вміння знаходити нові рішення.

Вміння діяти в нестандартних ситуаціях. Активізація творчих здібностей учнів.

Реалізація творчого потенціалу учнів.

Вплив освітнього середовища на розвиток учнів.

Співвіднесення об'єкта навчання з власним досвідом.

Інформаційна компетентність

Вміння добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел.

Вміння класифікувати документи.

Вміння користуватися новими інформаційними технологіями.

Вміння переробляти інформацію для отримання певного продукту.

Аналіз та критичне ставлення до інформації.

Самостійне опрацювання інформації.

Розуміння та усвідомлення інформації. Залучення власного досвіду.

Мотивація саморозвитку.

Саморозвиток й самоосвіта.

Готовність та потреба навчатися протягом усього життя

Узагальнення власних знань.

Організація власних прийомів навчання.

Організація самоосвітньої діяльності.

Постійне удосконалення.

Залучення та збагачення власного досвіду.

Підтримка пізнавального інтересу.

Потреба в нових знаннях.

Визначення перспективи діяльності.

Співвіднесення теоретичних знань з практикою

Технології компетентнісного навчання

- розвивальне,

- евристичне,

- Інтерактивне,

- проектне,

- дослідницьке,

- розвиток критичного мислення,

- кооперативне,

- дистанційне,

- проблемне навчання,

- педагогіка співробітництва,

- здоров’язбережувальні,

- метод проектів,

- модульне,

- інформаційно-комунікативні.

Для розв'язання задач компетентнісної освіти вчитель має керуватися такими правилами, незалежно від стажу роботи, категорії, технології, яку він використовує:

- Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви

формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю,

пов'язаною з вивченням предмета.

- На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній

активний учень — завтрашній активний член суспільства.

- Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення

розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

- Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами

навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

- Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити

мислити причинно-розуміння причинно-наслідкових зв'язків є

обов'язковою умовою розвивального навчання.

- Пам'ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.

- Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.

- Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.

- Вчителі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.

- Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.

- Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи

знань.

- Оскільки міцність запам'ятовування інформації, що засвоєна у вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених знань, закріплювати слід ті знання, що подані у цілісних логічних структурах.

- У значних блоках інформації легше встановлюються логічні зв'язки, чіткіше простежується головна думка, котру легше виділити й показати учням.

- У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.

- Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.

- Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.

- Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть можливості ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв'язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.

- Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються в школі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.

- Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.

Ці корисні правила-поради — тільки невеличка частинка, тільки вершина айсберга педагогічної мудрості, педагогічної майстерності, спільного педагогічного досвіду багатьох поколінь. Але згадати їх ще раз не буде зайвим. Пам'ятати їх, слідувати їм, керуватися ними буде дієвою умовою, яка здатна полегшити учителю досягнення провідної найважливішої мети — формування компетентної особистості.

Кiлькiсть переглядiв: 2428

Коментарi

  • Станкевич Т.В. завуч Брилівської ЗОШ

    2014-12-28 10:48:15

    Дякую! Дуже корисний матеріал....

  • Нагула Н. О. ЗДНВР Щасливська ЗОШ

    2014-10-28 09:38:25

    Необхідний і доступний матеріал. Із задоволенням використаю у методичній роботі. Дякую...

  • Додарчук М.М. Солонцівська ЗОШ

    2014-04-16 19:52:02

    Дякую за корисний матеріал, який допоможе при підготовці до уроку....

  • БаришТ.О.(вч.біології,) Подо-Калинівка

    2014-03-24 08:29:44

    Матеріал цікавий, допомагає виробляти навички прогнозування діяльності, передбачення подій і їхніх наслідків...

  • Козачелагерська ЗОШ вчителі біології

    2014-03-06 13:14:06

    Поурочні плани підготовлені на високому рівні і можуть бути використані кожним вчителем у своїй роботі. Матеріал дуже корисний для практичного використання в поектуванні уроків. Теоретичний матеріал є важливим для самоосвіти та саморозвитку вчителя та вдосконалення його педагогічної майстерності. Актуальною є презинтація так як розкриває науково-методичну проблему області та допомогає вчителям предметникам вирішувати цю проблему. Вчителі біології Брик О.М. Макартет О.В. Богуцький М.П.......

  • Савчук Т.В.(вч.хімії) Підстепненська ЗОШ

    2014-02-28 17:50:18

    Дякую! Дуже корисний матеріал. Так, дійсно підготувати урок, який відповідав би всім вимогам нелегко, але навчившись проектувати, можна досягти найвищої педагогічної майстерності....

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.