28 квітня 2014 року відбувся семінар для вчителів початкових класів, які працюють за системою розвивального навчання Ельконіна-Давидова на базі Новомаячківської ЗОШ І-ІІІ ст.

В.о. директора школи Білоконська Л.М.

РОЗВИВАЛЬНЕ НАВЧАННЯ - ОСНОВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ (стан впровадження розвивального навчання у Новомаячківській ЗОШ І-Ш ступенів)

Початкова освіта — це перший освітній рівень, який закладає фундамент загальноосвітньої підготовки школярів. Тому пріоритетними завданнями навчання у початковій школі на сучасному етапі мають бути не лише формування в учнів певної кількості знань, загально-навчальних умінь та навичок, а й забезпечення подальшого становлення особистості дитини, розвиток її розумових здібностей, загальний всебічний розвиток. Ідеї розвивального навчання найбільше відповідають поставленим завданням. Тому зрозуміло, що абсолютна більшість учителів-практиків все частіше звертається до ідей, засад і методик розвивального навчання, щоб ефективніше впроваджувати їх у практику.

Теоретичні та практичні поради Д. Ельконіна. Л.Давидова, К.Ушинського, Я. Корчака, В.Сухомлйнського, Ш.Амонашвілі та інших видатних педагогів переконують нас в необхідності всебічного розвитку дитини: інтелектуального, духовного, фізичного, трудового, естетичного; в активній діяльності, різних видах співпраці дитини й дорослого, окремої індивідуальності й колективу. Перед сучасною освітою постає за­вдання не тільки здобувати знання, а й сформувати особистість - Людину, яка була б здатна стати суб'єктом власної діяльності, самостійно ставити перед собою дослідницькі завдання, а також виконувати їх, особистість, яка має творчий підхід до реалізації власної діяльності.

Як ми, педагоги нашої школи, розуміємо розвивальне навчання?

Насамперед - це розвиток інтелекту. Не сума знань з різних предметів, а вдумливий погляд на явища і предмети, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, проникнення в суть проблеми, її дослідження, визначення особистої ролі у тих змінах, що відбуваються в навколишньому середовищі й суспільстві. Розвиваючи інтелект дитини, ми формуємо її мислення, а через нього - моральні якості, особистість.

Отже, розвивальне навчання - це не лише повноцінне виховання, а в його основі знаходиться величезна сила самовиховання, саморозвитку й самоосвіти, що відіграє стимулюючу роль у розвитку мислення, мовлення, заохочує до творчості. Адже не лише більшим балом, а й вищим рівнем ми оцінюємо творчі,а. не репродуктивні знання, глибину розуміння явищ і подій, а не «зубріння», вміння застосовувати набуті знання в практичних ситуаціях, а не повторення вправ за зразком. В.О.Сухомлинський відмічав, що «повноцінне навчання, тобто навчання, яке розвиває розумові сили і здібності, було, б немислимим, якби, не соціальна спрямованість, скерованість навчання — розвивати розум, виховувати розумну людину, навіть за умови відносної незалежності розумового розвитку творчих сил розуму від обсягу знань». Система розвивального навчання висуває нові вимоги насамперед до вчителя.

Оскільки під час уроків в системі розвивального навчання учень виявляє себе в колективній діяльності, в умовах співпраці з суб'єктами, необхідною якістю педагога є здатність до побудови колективно-розподіленої діяльності, а також здатність до формування стосунків з дітьми на основі принципу рівності, орієнтації педагога на взаємодію з дитиною.

Найважливіша якість інтелекту педагога - це виявлення творчості в педагогічній діяльності, яка неможлива за відсутності установки на саморозвиток та особистої орієнтації на активний розвиток. Вчителі нашої школи, які працюють в класах, розвивального навчання, цінують творчість і сміливість у відстоюванні власної думки, стимулюють виявлення цих якостей у дітей, а також мають високий рівень гнучкості мислення, формують високий рівень розвитку навчальних і пізнавальних інтересів дитини за відсутності навчальної тривожності.

Досвід роботи в класах РН свідчить, що практичне застосування ідей розвивального навчання змушує вчителя, насамперед, детально опанувати особливості психофізіологічного розвитку дітей даного віку. Учитель початкових класів має вдумливо враховувати готовність дитини до навчання, щоб за допомогою відповідного розвивального середовища, змісту і методики навчання прискорювати її розвиток. Особливо при цьому необхідно враховувати функціональну асиметрію півкуль головного мозку дитини. Відомо, що у лівій півкулі відображаються дотики, рухи правої руки, здійснюються обчислення, формується мовлення, абстрактне сприйняття. Права півкуля головного мозку відображає рухи і дотики лівої руки, просторові сприйняття, образотворення, а також виконує функції зіставлення, синтезу. Ліва та права півкулі постійно взаємодіють між собою, але разом з тим і пригнічують діяльність одна одної. Щоб забезпечити спільну діяльність обох півкуль, потрібно об'єднувати механізми образного і абстрактного мислення, залучати до сенсорного сприймання ліву та праву руки, формування абстрактних понять супроводжувати конкретними практичними відчуттями рецепторів обох півкуль головного мозку.

Втілення ідеї розвивального навчання педагогами школи у сучасній педагогічній практиці спрямоване на те, щоб поряд із формуванням знань, умінь та навичок забезпечити реалізацію й оздоровлювальної функції школи. Методика розвивального навчання має такі переваги:

• попереджує перевантаження учнів, оскільки заперечує надмірне насичення дітей інформацією;

• розвиває мислення, оскільки перетворює дітей в активний об'єкт сприймання;

• вчить спілкуванню, бо викликає потребу висловлювати свою власну точку, зору та
слухати думку опонента;

• допомагає вихованню, тому що задовольняє природне бажання дитини до самовираження і самовдосконалення;

• сприяє фізичному здоров'ю, бо враховує психофізіологічні особливості, кожної дитини, її творчі здібності;

Досвід роботи в класах РН дає право стверджувати, що цінності творчості і виявлення творчості у вчителя сприяють формуванню вільної творчої особистості, якій цікавий сам процес навчання в школі і яка не боїться виявляти творчий підхід як у позаурочний час, так і на уроці.

Основним у професійній діяльності вчителі. РН нашої школи є гнучкість. мислення, здатність знайти кілька якісно нових варіантів розв'язання завдання, поставленого перед ними. Тобто, в результаті виникнення нового завдання, педагог діє не стереотипно, а єдиним правильним, як йому здається, способом. Вчитель в класі РН обов'язково наводить кілька нових, принципово інших, несхожих варіантів розв'язання проблеми, що і є виявленням творчого підходу у професійній сфері. Педагоги, які працюють у традиційній системі, дотримуються напрацьованих схем і не прагнуть внести в навчальний проект нові сучасні дані, реагують на труднощі, які виникають у дітей не гнучко, а стереотипно.

Олена Анатоліївна і Світлана Миколаївна відзначаються високим показником теоретичної підготовки, мають активний розвиток, перевагу цінності «розвиток» відсутність цінності «ретельність», а також досягають високого рівня розвитку пізнавальних інтересів дитини. Педагог, який цінує здатність до саморозвитку, розвивається сам, не потребує певної ретельності від дитини (ретельність - дія дитини за заданим алгоритмом, чітке дотримання визначених учителем меж). Відомо, що дитина, яка під час виконання навчального завдання просувається тільки у визначених рамках і не прагне пізнати межі своїх здібностей, свого «можу - не можу», не здатна реалізувати творчий підхід у навчальній діяльності.

Психологами визначено, що ТВОРЧІСТЬ - це процес створення особистістю нового, яке ніколи раніше не існувало. Це означає, що педагог, який, вимагає від дитини повної ретельності, блокує виявлення в неї творчих здібностей. Творча реалізація учня залежить як від здібностей самої дитини, середовища в якому вона розвивається, так і від конкретних методів і прийомів, які застосовує дорослий у навчанні та вихованні, а також від особистісних особливостей і характеру вираження у дорослого установки на саморозвиток і творчість. Тільки педагог, з яскраво вираженою потребою в саморозвитку здатний створити умови для формування творчості в особистості, яка розвивається.

Впровадження елементів системи РН в практику роботи школи розпочалось у 2008 році після творчих поїздок директора та заступника директора школи з метою вивчення та впровадження в практику ідей психолого-педагогічної науки та передових педагогічних
технологій. Саме тоді було з'ясовано, що розвивальне навчання допомагає досягти бажаного результату одразу у чотирьох напрямках, це і: .

- розвиток учнів, які бажають отримувати знання впродовж всього свого життя;

- створення навчального середовища, яке ґрунтується на самоповазі та загальнолюдських цінностях;

- забезпечення безперервності розвитку та практики;

- гарантоване оволодіння всіма дітьми академічними, артистичними, етичними та практичними вміннями для успішної участі у суспільстві.

Вчителі допомагають дітям успішно досягти поставлених цілей шляхом виявлення їхніх сподівань про те, як дійти до мети. А досягти цілей можна різноманітними шляхами.

У 2009 році відкрито 1-В клас РН (вчитель Ткачук. 0.А.), а у 2010 даступний 1-В (вчитель Куліда С.М.) закуплені підручники, зошити для першокласників, пройдено курсову перепідготовку в м. Харкові, при Центрі РН. Про перші результати впровадження РН заслухано вчителів та шкільного психолога на нарадах при директорі, адміністрацію на методичній раді школи з теми: «Розвивальні освітні^: технології - технології сучасної системи освіти».

У 2010 році впроваджено спецкурс «Планета міркувань». Вчителі, які працюють в класах РН, у 2012 році взяли участь у семінарі «Організація навчальної співпраці школярів» за програмою районної конференції «Впровадження системи розвивального навчання в практику роботи вчителів початкових класів ЗНЗ Цюрупинського району», що дає можливість практично та теоретично поповнити знання, підвищити кваліфікаційний рівень.

На засіданнях методичної ради школи щорічно заслуховується питання «Про стан впровадження розвивального навчання у школі». Увазі присутніх пропонується інформація заступника директора, керівника методичного об'єднання про актуальність даного питання, психологічних новоутворень, що формуються в умовах реалізації РН, висвітлюється методична підготовка вчителів для роботи в класах РН, з етапами впровадження РН в навчально-виховний процес школи, проблемами, що виникають у вчителів, які працюють в класах РН.

Вчителі початкових класів Куліда С.М. та Ткачук: О.А. неодноразово продемонстрували свій педагогічний талант, вміння повести дітей, за собою, відкрили секрети педагогічної майстерності під час проведення Днів творчості, Місячників початкової школи. Досвід оприлюднено у фахових виданнях (ж-л «Початкове навчання та виховання» №29(357) жовтень 2013 року).

Досвід роботи в класах РН дає право стверджувати, що методика РН має значні переваги в порівнянні з традиційною методикою: попереджає перевантаження учнів, розвиває мислення, вчить спілкуванню, викликає потребу висловлювати свою власну точку зору та слухати думку опонента, допомагає вихованню, задовольняє природне бажання дитини до самовираження і самовдосконалення, сприяє фізичному здоров'ю, враховує фізіологічні особливості кожної дитини, її творчі здібності. Учні класів РН вміють жити та працювати в колективі, відповідальні, виростають реалістами, бачать свої помилки, аналізують їх, роблять висновки, вміють визнати свою неправоту, здатні взяти на себе керівництво.

Ми вже можемо зробити певні висновки на основі роботи класів РН. Аналіз впровадження РН на території України свідчить, що за останні роки кількість таких класів зменшується. Основна проблема галузі - проблема наступності. Закінчуючи початкову школу за Системою РН, учні переходять в 5-ий клас і навчаються за традиційною системою. При Харківському центрі існують курси для вчителів 5-их класів з української мови та математики, але проблема фінансування не дає можливості зібрати вчителів з усієї України, тому відбуваються ці курси не регулярно. Відсутні підручники для середньої школи. Не всі вчителі готові перебудуватись. Проблемою є також те, що одночасно бажано відкривати 2-3 класи за системою РН з метою полегшення праці вчителів, надання їм можливості творчого спілкування Адже на ті питання, які виникають кожний день, вчитель не може дати відповідь сам.

На зміну одним запитанням приходять інші:

- як об'єднати однодумців?

- як підвищити творчу активність вчителів?

- як донести до вчителів середньої і старшої ланки необхідність змінити свій підхід до дітей з класів РН?

- як допомогти вчителям зрозуміти, що варто переглянути власну, роками відточену систему роботи?

- як допомогти дітям не втратити свій творчий потенціал у середньому та старшому
віці?

Ми дійшли до висновку, що практичні семінари-практикуми, творчі поїздки в школи, де є класи РН, творчі зустрічі, майстер-класи - це та діяльність, яка нам допоможе дати відповіді на поставлені запитання. У результаті таких дій вчителі самі приходять до необхідності саморозвиватися, самовдосконалюватися. Практична спрямованість системи розливального навчання, динамічність форм і методів роботи, спільне з учнями планування та мотивація навчальної діяльності, співпраця з батьками та громадськими організаціями дає учням можливість максимально наблизитись до життя, спробувати себе в ролі дорослої людини, що дуже допомагає школяреві у формуванні життєвих компетентностей.

Завдання:

- створити відповідні умови в загальноосвітніх закладах для розширення мережі класів РН;

- запровадити систему стимулювання вчителів, які працюють в класах РН;

В 2014 - 2015 н. р. плануємо відкрити клас РН (на даний момент подано 17 заяв).

Вчителі початкових класів Ткачук О.А. та Куліда С.М.,батьки та учні переконалися, що розвивальне навчання розв’язує чимало актуальних на сьогодні проблем, створює умови для розвитку й самореалізації особистості, здатної навчатися впродовж життя.